Форум о социофобии |
Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.
Вы здесь » Форум о социофобии » Творчество » рисование
здравствуйте! 
я немножко рисую в стиле диджитал (иногда традиционно на бумаге)
через рисунок я обычно общаюсь с внешним миром, по этому и решила что-нибудь выложить
З.Ы. еще я делаю попытки играть на гитаре и пишу стихи, но они на украинском и я не думаю, что будут всем понятными 
еслиб ты была парнем я бы сказал"осталось только эту тему перевести в раздел знакомств на расхват фобкам"
м-да, такого мне еще никто не говорил 
В искусстве нечего не смыслю но 2 центральных рисунка понравились они как фотографии какие то объемные они что ли ну вобщем здорово есле я сваи выложу все лягут от смеха))))) 
З.Ы. еще я делаю попытки играть на гитаре и пишу стихи, но они на украинском и я не думаю, что будут всем понятными
Давай еще и стихи
Языки похожи да и хохлов тут я думаю не мало
sbr783
спасибо 
на самом деле остальные будут немножко хуже, а это те, которыми я очень довольна)
много стихов было написано в период подростковой не взаимной влюбленности (сейчас редко пишу), так что вот (от моих 15 лет и до сегодня)
****
Я проміняла день на ніч,
А свою тінь на річ,
Що пише недолугий текст
І не має сенс.
Ти думав, що це тільки гра,
За місяць заходить пітьма,
І не розумів,
Що у сні життя провів
Справа не в шанобливості
І не в твоїй особливості,
Місце призначення – Ніщо.
Передавач – Ніхто.
Почуєш крок – не обертайся,
Прислухатись не намагайся:
Я не тут і не там,
Хоч за це усе віддам.
Не ходи за мною слідом –
Це я ходжу кругом.
Надії повинно бути в міру,
Щоб приборкати цю стихію.
****
Їх було двоє: він та вона,
І коли ставало спекотно,
Вона хотіла вина,
Він – щоб було прохолодно.
Двоє в одній кімнаті,
Кімнаті утіх і заборон,
Завіси ще не зняті
І темрява – не закон.
Він мав трішки часу
Щоб вгамувати свій внутрішній крик,
Вона шукала в собі наснагу
Не розбитися об стіну, коли він зник.
Ця ніч була останньою,
Теплою тінню на столі,
Вона так мало почувалася коханою,
Він так мало знав її
****
Ти і вони –
Все і нічого.
Все між людьми,
Всередині – нікого.
Ззовні ягня,
В погляді – вовк.
Тихо навколо
І дощ раптом змовк.
Ніби не про тебе
Думки приречені на смерть,
Ніби не через тебе
Дихати перестаю геть.
Ти і вони
Все ще в вогні,
Їм вижити тут
Завдяки тобі.
Твої відбитки не співпадають,
Про тебе взагалі
Й гадки не мають.
Ти – не вони,
Бо ти зможеш
Змусити мене дихати,
Тільки коли захочеш
Думки самогубця
З пляшкою в руці
Я відчуваю лише шок
Від того, що коїться в душі –
Там не місце для казок.
Від мене лишився лише порох –
Він загубився під ногами,
І наді мною здійметься морок
В усі кутки між словами.
Я не знаю, як жити далі,
Я не хочу жити так:
Серед людства у підвалі
Без видимих ознак.
І у пітьмі я бачу очі,
Очі долі, рокові,
Щодня, посеред ночі
Ніколи не пробачу я собі…
круто, третья как фото
ВАУ я закончил худ школу но так реалистично и лаконично не получалось. А на третьем цвет глаз болотный или карий?
м-да, такого мне еще никто не говорил
да почему-то подумал что ты парень и в комплиментах не силён,неплохие фото-особенно третья!
Che
огромное спасибо 
Микроб
ого, человек с художки и хвалит... круть)
я не спец по цветам глаз, но мне кажется, что больше болотный
гниющий деградант
не фото, а рисунки)
иногда я срисовываю с фото, но стараюсь больше вкладывать "своего", чем просто копирка
и да, меня часто плутают с парнем 
и общаюсь я больше с мальчиками... и стиль одежды, и поведение... и я лучше схожу на футбол, чем на шопинг...
есть что-то, но я все-таки девочка
и если подумать, не так уж много во мне от парня 
WhiteLips
А третий рисунок это случаем не автопортрет?
да вглядываюсь в рисунок в третий и кажется что он оживет сей час 
стихи тож нечего
sbr783
портрет, но не авто)
если я себя и рисую, то не показываю "истинного" лица (просто вижу свои недостатки, даже те, которых нет)
про стихи спасибо
Отредактировано sbr783 (21-02-2013 21:34:42)
Рисунки очень найс, а стихи не осилилапатамуштотстихи.
Отредактировано sbr783 (Сегодня 19:34:42)
что?)
Рисунки очень найс, а стихи не осилилапатамуштотстихи.
я не сильна в поэзии, более комфортно чувствую себя в прозе
как-то выложила их на лит.форум - критика была беспощадна 
теперь очень боюсь выкладывать то, что написано сильными эмоциями
Вы здесь » Форум о социофобии » Творчество » рисование